панянство

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	паня́нство	—
Р.	паня́нства	—
Д.	паня́нству, паня́нствові	—
З.	паня́нство	—
Ор.	паня́нством	—
М.	паня́нстві	—
Кл.	паня́нство*	—

па-ня́н-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -пан-; суфікси: -ян-ств; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [pɐˈnʲɑnstwɔ] (одн.), [——] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. буття панною. ◆ немає прикладів застосування.
2. —

Синоніми

1. дівоцтво, дівочість, незайманість, цнота, неблазність, невинність, непорочність

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

зменш.-пестливі форми: паненятко, паничик, панночка, паннуня, паннуся, пануньо, панятко згрубілі: панище прізвища: Панич, Паничев, Панчук, Панченко ін. іменники: випанок, недопанок, пан, панва, панвія, паненя, панець, панея, панисько, панич, пані, панійка, панія, панка, панна, панова, панотець, паноша, панство, панча, панчук, панщанин, панщанник, панщар, панщизна, панщина, панщинник, панюга, паня, паняга, панянин, панянка, прикметники: непанщанний, паненський, паничівський, панівний, пановитий, пановливий, панськоватий, панщанний, панщизняний, панщинний, панянський дієслова: впануватися, допануватися, допанькатися, запаніти, опанувати, опануватися, панити, паничувати, паніти, паношитися, панувати, панькати, панькатися, підпанок, полупанок, попаніти, попанячитися, розпаношитися, спанілий, спаніти, спаношитися, упануватися, упанькати прислівники: паневкавито, по-панському, по-панськи

Етимологія

Утворено за допомогою суфіксів -ян та -ств від пан, далі від праслов'янської форми *gъpanъ, від котрої також виникли пол. pan, чеськ. pán, словац. pán, н.-луж. pan. — Запозичення з польської мови; праслов. *gъpanъ цілком певної етимології не має; очевидно, запозичення з давньоіранського джерела; ір. *gu-pāna- / *gau-pāna- «коров’ячий пастух, охоронець скоту» склалося з основ ір. gau- «корова, бик, велика рогата худоба» і pāna- «захист, охорона, сторожа», похідної від *pā- «берегти, захищати»; менш переконливе традиційне пов’язування *gъpanъ з жупан «начальник округу (у різних слов’янських землях)» (Фасмер III 195—196; Преобр. II 13; Brückner 393; Holub-Lyer 355); безпідставною була спроба (Соболевский РФВ 71, 442—443) відокремлення *panъ від *gъpanъ і пояснення його як запозичення з дакійської мови; недостатньо обґрунтованою є спроба (Machek ESJČ 531; Holub-Kop. 263) пояснення panъ як вторинного утворення до pani, яке зіставляється з д.-грец. ποτνία «володарка, пані», давньоінд. pátnī «те ж саме». Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.

Переклад

Список перекладів
Російськаru: девичество (ru) сер.

Див. також

• бабування

Джерела

• Словник УЛІФ: панянство