евфемізм
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | евфемізм | евфемізми |
| Р. | евфемізму | евфемізмів |
| Д. | евфемізмові евфемізму |
евфемізмам |
| З. | евфемізм | евфемізми |
| Ор. | евфемізмом | евфемізмами |
| М. | на/у евфемізмі | на/у евфемізмах |
| Кл. | евфемізму* | евфемізми* |
ев-фе-мíзм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -евфемізм-.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лінгв. слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово ◆ Користуємось синонімами.. у випадках так званого евфемізму…, тобто для заміни слів з неприємним змістом або забарвленням іншими словами, які не викликають грубих, неприємних і неприйнятних уявлень і почувань (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 61)
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від гр. εὐφημισμός — пом’якшений вислів, де εύ означає добре, а φημί - говорю, кажу
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 453. — https://web.archive.org/web/20161001024207/http://sum.in.ua/s/evfemizm