екаелемент

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	екаелеме́нт	екаелеме́нти
Р.	екаелеме́нта	екаелеме́нтів
Д.	екаелеме́нтові екаелеме́нту	екаелеме́нтам
З.	екаелеме́нт	екаелеме́нти
Ор.	екаелеме́нтом	екаелеме́нтами
М.	на/у екаелеме́нту	на/у екаелеме́нтах
Кл.	екаелеме́нту*	екаелеме́нти*

е-ка-е-ле-ме́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -екаелемент-.

Вимова

• МФА : [ekɐeleˈmɛnt] (одн.), [ekɐeleˈmɛnte] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. назва ще не відкритого в природі або не синтезованого аналога уже відомого елемента. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Екаелемент // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.