екзамен
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | екза́мен | екза́мени | екза́мени |
Р. | екза́мену | екза́менів | екза́менів |
Д. | екза́мену екза́менові |
екза́менам | — |
З. | екза́мен | екза́мени | екза́мени |
Ор. | екза́меном | екза́менами | — |
М. | екза́мені екза́менові екза́мену |
екза́менах | — |
Кл. | екза́мене | екза́мени* | — |
ек-за́-мен
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 7 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [eˈɡzɑmen], мн. [eˈɡzɑmene]
прослухати вимову
- УФ: [еґза́меин]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- тільки однина. перен. взагалі перевірка, випробування кого-, чого-небудь [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |