екслібрис
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | екслі́брис | екслі́бриси |
| Р. | екслі́брису | екслі́брисів |
| Д. | екслі́брисові екслі́брису |
екслі́брисам |
| З. | екслі́брис | екслі́бриси |
| Ор. | екслі́брисом | екслі́брисами |
| М. | на/у екслі́брису | на/у екслі́брисах |
| Кл. | екслі́брису* | екслі́бриси* |
екс-лі́б-рис
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- книжковий знак, який наклеюють на зворотний бік обкладинки; художньо виконана етикетка з позначенням імені власника книг. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: екслібрисист
- прикметники: екслібрисний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від лат. exlibris, — з книг
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: екслібрис
- Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974
}