еміграція
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | емігра́ція | емігра́ції |
| Р. | емігра́ції | емігра́цій |
| Д. | емігра́ції | емігра́ціям |
| З. | емігра́цію | емігра́ції |
| Ор. | емігра́цією | емігра́ціями |
| М. | емігра́ції | емігра́ціях |
| Кл. | емігра́ціє* | емігра́ції* |
е·міг-ра́-ці·я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- переселення зі своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами ◆ немає прикладів застосування.
- перебування за межами Батьківщини внаслідок такого переселення ◆ немає прикладів застосування.
- збірн. емігранти
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: емігрант, емігрантка, рееміграція
- прикметники: емігрантський, еміграційний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| переселення зі своєї Батьківщини в іншу країну | |