ефір

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. е́фір е́фіри
Р. е́фіру е́фірів
Д. е́фірові
е́фіру
е́фірам
З. е́фір е́фіри
Ор. е́фіром е́фірами
М. на/у е́фіру на/у е́фірах
Кл. е́фіру* е́фіри*

е́-фір

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -ефір-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. клас органічних сполук у хімії, які містять Оксиген в формі простої ефірної групи -О- або складноефірної -О-С(О)-. ◆ Простий ефір Складний ефір, «Диетиловий ефір»
  2. трансляція телевізійного або радіосигналу в режимі реального часу. ◆ Прямий ефір
  3. в алхімії — п’ята стихія.

Синоніми[ред.]

  1. живий ефір; присл. наживо

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]