Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	же́ртвую	же́ртвував	же́ртвуватиму	—
Ти	же́ртвуєш	же́ртвував же́ртвувала	же́ртвуватимеш	же́ртвуй
Він Вона Воно	же́ртвує	же́ртвував же́ртвувала же́ртвувало	же́ртвуватиме	—
Ми	же́ртвуєм(о)	же́ртвували	же́ртвуватимем(о)	же́ртвуймо
Ви	же́ртвуєте	же́ртвували		же́ртвуйте
Вони	же́ртвують	же́ртвували	же́ртвуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	же́ртвуючи
Дієприсл. мин. ч.	же́ртвувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	же́ртвуваний
Безособова форма	же́ртвувано

же́рт-ву-ва-ти

Корінь: -жертв-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

перех. добровільно давати гроші або які-небудь предмети на користь когось, чогось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
неперех., ким, чим. нічого не шкодувати, все віддавати, відмовлятися від усього або від багато дечого задля кого-, чого-небудь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: жертва, жертівник, жертвуватель, пожертва

Від ??

добровільно давати гроші або які-небудь предмети на користь когось, чогось
Польська_pl: ofiarować ^(pl)

нічого не шкодувати, все віддавати, відмовлятися від усього або від багато дечого задля кого-, чого-небудь
Польська_pl: ofiarować ^(pl) Російська_ru: жертвовать ^(ru)