пожертва
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | поже́ртва | поже́ртви |
Р. | поже́ртви | поже́ртв |
Д. | поже́ртві | поже́ртвам |
З. | поже́ртву | поже́ртви |
Ор. | поже́ртвою | поже́ртвами |
М. | поже́ртві | поже́ртвах |
Кл. | поже́ртво* | поже́ртви* |
по-же́ртв-а
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -жертв-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дарунок, внесок нерухомих і рухомих речей, зокрема грошей, цінних паперів, майна фізичними і юридичними особами на користь особи, установи, територіальної громади, громадської організації тощо для досягнення ними певної мети.
- добровільне відречення від своїх вигод, від чого-небудь потрібного. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Пароніми[ред.]
(дія) — пожертвування
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
дарунок, внесок нерухомих і рухомих речей | |
|
добровільне відречення від своїх вигод | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: пожертва
- Новий тлумачний словник української мови. К.: Аконіт. — 1998.