жіпнути
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | жі́пнув | жі́пну | — |
| Ти | жі́пнув жі́пнула |
жі́пнеш | жі́пни |
| Він вона воно |
жі́пнув жі́пнула жі́пнуло |
жі́пне | — |
| Ми | жі́пнули | жі́пнем(о) | жі́пнім(о) |
| Ви | жі́пнули | жі́пнете | жі́пніть |
| Вони | жі́пнули | жі́пнуть | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | |||
| Дієприсл. | жі́пнувши | ||
| Безособова форма | |||
жі́п-ну-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).
Корінь: -жіп-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: ['ʒipnutɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- причаїтися, сісти навпочіпки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Очевидно, пов'язане із жопа, не засвідченого в українській мові.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.