жіпнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я жі́пнув жі́пну
Ти жі́пнув
жі́пнула
жі́пнеш жі́пни
Він
вона
воно
жі́пнув
жі́пнула
жі́пнуло
жі́пне
Ми жі́пнули жі́пнем(о) жі́пнім(о)
Ви жі́пнули жі́пнете жі́пніть
Вони жі́пнули жі́пнуть
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл. жі́пнувши
Безособова форма

жі́п-ну-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).

Корінь: -жіп-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. причаїтися, сісти навпочіпки. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Очевидно, пов'язане із жопа, не засвідченого в українській мові.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.