зажура
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | зажу́ра | зажу́ри |
| Р. | зажу́ри | зажу́р |
| Д. | зажу́рі | зажу́рам |
| З. | зажу́ру | зажу́ри |
| Ор. | зажу́рою | зажу́рами |
| М. | зажу́рі | зажу́рах |
| Кл. | зажу́ро* | зажу́ри* |
за-жу́-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- туга, журба. [≈ 1] ◆ На фотопотрреті Петрицький також молодий, попри мудру зажуру в очах: ще не так давно розміняв четвертий десяток…
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |