замотивувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	замотиву́ю	замотивува́в	замотивува́тиму	—
Ти	замотиву́єш	замотивува́в замотивува́ла	замотивува́тимеш	замотиву́й
Він Вона Воно	замотиву́є	замотивува́в замотивува́ла замотивува́ло	замотивува́тиме	—
Ми	замотиву́єм(о)	замотивува́ли	замотивува́тимем(о)	замотиву́ймо
Ви	замотиву́єте	замотивува́ли		замотиву́йте
Вони	замотиву́ють	замотивува́ли	замотивува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	замотиву́ючи
Дієприсл. мин. ч.	замотивува́вши
Безособова форма	замотиво́вано

замотивувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: за-; корінь: -мотив-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [zɐmɔteu̯ʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що мотивувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від моти́в «мелодія; ідея або тема твору мистецтва; привід», мотива́ція, мотивува́ти, мотиво́ваний, мотивува́льний;— рос. болг. моти́в, білор. матыу́, пол. motyw, чеськ. motiv, словац. словен. motív, в.-луж. motiw, мак. мотив, сербохорв. мо̀тӣв, мотѝва; — запозиченим з французької мови; фр. motif «мотив, причина; тема, сюжет» походить зі лат. motīvus «рухливий», пов’язаного з mōtus «рух», movēre «рухати», спорідненими з санскр. mī́vati «соває, рухає», д.-грец. ἁμεύσασται «іти вперед».— СІС² 562; Фасмер II 664; Kopaliński 648—649; Brückner 342; Holub—Lyer 322; РЧДБЕ 1982, 553; Walde— Holm II 116.— Див. ще емо́ція.— Пор. мото́р, моціо́н.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: motivate (en) Польськаpl: zamotywować (pl) Російськаru: замотивировать (ru)