зашквар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | зашква́р | зашква́ри |
| Р. | зашква́ру | зашква́рів |
| Д. | зашква́рові зашква́ру |
зашква́рам |
| З. | зашква́р | зашква́ри |
| Ор. | зашква́ром | зашква́рами |
| М. | на/у зашква́ру | на/у зашква́рах |
| Кл. | зашква́ру* | зашква́ри* |
за-шква́р
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: за-; корінь: -шквар-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
розм. ганебний вчинок; передряга, те, що не складається [логічно] докупи. ◆ Я не знаю, ким треба бути, щоб вірити нашим засобам масової дезінформації після стількох зашкварів. .
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від рос. зашквар далі від Шаблон:етимологія:шкварити.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |