звізда

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	звізда́	зві́зди
Р.	звізди́	зві́зд
Д.	звізді́	зві́здам
З.	звізду́	зві́зди
Ор.	звіздо́ю	зві́здами
М.	звізді́	зві́здах
Кл.	зві́здо*	зві́зди*

звіз-да́

Іменник жіночого роду, відмінювання 1*d.

Корінь: -звізд-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [zʲwɪzdɑ]
• УФ: [з'в’іздá]

Семантичні властивості

Значення

1. зірка. ◆ Скрізь була пустиня — і діду довелось простувать по степах навмання, питаючи дороги то у сонця, то у звізд Олекса Стороженко ◆ На світі всячину я знаю, Хоть нікуди і не ходжу, І людям в нужді помагаю, І їм на звіздах ворожу Іван Котляревський ◆ У тім маленькім світі, що групувався довкола дому Кошицької, він був одною з ясніших звізд, уважався чоловіком розумним і досвідним Іван Франко ◆ А за ним у колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда Квітка-Основ'яненко

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• звізди з неба хапати (знімати, здіймати тощо)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Звізда топоніми: Звізда ін. іменники: звізданя, звіздар, звіздарня, звіздарювати, звіздень, звіздиця, звіздочка, звіздочня, звіздунка, звіздчатик, звіздянка, призвіздок прикметники: звіздатий, звіздовий, звіздяний, дієслова: визвіздитися, звіздарювати

Етимологія

Походе зі стсл. звѣзда, що походе з псл. *gvězda. На відміну від прикладів зіс сполукою *gvě-, відтворення псл. *gvězda, що звичайно різниться від зх.-слов. відповідників (поль. gwiazda, чеськ. hvězda тощо), є суперечливим у порівняльнім плані: споріднені форми — лит. žvaigždė «зірка», лтс. zvàigzne «те саме», д.-пруськ. svāigstan знах. в. одн. «сяяння, світло», осет. ævzīst/ævzestæ «срібло» — відповідають формам сх.- і пд.-слов. зразка, роблячи ймовірним відтворення псл. *zvězda, що згодом (унаслідок дисиміляції з наступними свистячими?) могло розвинутися в псл. *gvězda. Оскільки всіх форм зведено до однієї і.-є. *ĝhu̯oi̯- «блиск, сяяння», то форму слов. *gvězda розглядають як прояв кентумного отвердіння, для якого шукають причину або в унутрішніх передумовах (експресивність?), або в зовнішнім упливі (напр. з боку ілірийської мови).

Початок слова (і його головна морфема) відтворюють більш-менш однаково — з і.-є. *ĝhu̯oi̯- (*ĝ^u̯huаi̯-). Гірші справи з другим складником слова. Пробували відтворити *ĝhu̯oi̯d-d(h)ā, що мало на меті якнайповніше пояснити слов. форму, або *ĝhu̯oi̯-gzd(h)ā, навіяне балтійськими формами. Одначе -g- у лит. žvaigždė безумовно вторинне, тому не слід було на нього зважати. Також уторинною вважають і дзвінкість сполуки -zd- (балт. -žd-) порівняно з иншими мовами (див. вище). Можливо, в останніх мовах збереглася початкова форма *ĝhu̯oi̯-stā (тут другий складник сягає і.-є. *stā- «стояти»), тобто «нерухоме світило», чим первісні люде справедливо відокремлювали їх, наприклад, від сонця або місяця. Так само похідні від дієслова «стояти», а саме — і.-є. *stēr-/*stĕr-, означають зірок в инших і.-є. мовах. Викладене тут походження слов. *zvězda/*gvězda пояснила б не лише мотиви заміни (перехід до ексспресивнішої форми), а й спадковість межи слов. *zvězda/*gvězda і і.-є. *stēr-/*stĕr-, де останніх форм слов. мови не зберегли.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: star Російськаru: звезда

Джерела

• Словник УЛІФ: звізда

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1980. Выпуск 7: *golvačь — *gyžati / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1975. — 224 с.