зузніння

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. зузні́ння зузні́ння
Р. зузні́ння зузні́нь
Д. зузні́нню зузні́нням
З. зузні́ння зузні́ння
Ор. зузні́нням зузні́ннями
М. зузні́нні
зузні́нню
зузні́ннях
Кл. зузні́ння зузні́ння

зуз-ні́н-ня

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -зузн-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. зузніти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ От оса так оса ! Досить і її зузніння, аби ми були вже зайняті, щось веселе для себе знайшли ! — Вертун радів й не зводив очей з оси Оса зузніла завзято, а він мовби комусь повільно і послідовно оповідав Джерело — Ivan ChendeĬ, 2003.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]