казаняр
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | казаня́р | казанярі́ |
Р. | казанярю́ | казанярі́в |
Д. | казанярю́ казаня́ре́ві |
казаняря́м |
З. | казаняр | казанярі́в |
Ор. | казаняре́м | казаняря́ми |
М. | казанярі́ казанярю́ |
казаняря́х |
Кл. | казаня́рю* | казанярі́* |
ка-за-ня́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -казан-; суфікс: -яр.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто робить казани або лагодить їх. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- робітник, який обслуговує парові казани. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
той, хто робить казани або лагодить їх | |
робітник, який обслуговує парові казани | |