робітник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | робітни́к | робітники́ |
| Р. | робітника́ | робітникі́в |
| Д. | робітнико́ві робітнику́ |
робітника́м |
| З. | робітника́ | робітникі́в |
| Ор. | робітнико́м | робітника́ми |
| М. | робітнико́ві робітникі́ |
робітника́х |
| Кл. | робітниче́, робітник | робітники́ |
ро-біт-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [rɔbʲit'nɪk], мн. [rɔbʲitnɪ'kɪ]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- найманий працівник фізичної праці, зайнятий на виробництві ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |