Українська

кай-да́-ни

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -кайдан-; закінчення: -и.

залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. те, що зв'язує людину, позбавляє її волі. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Кайдани