Перейти до вмісту

каламутник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. каламу́тник каламу́тники
Р. каламу́тника каламу́тників
Д. каламу́тникові
каламу́тнику
каламу́тникам
З. каламу́тника каламу́тників
Ор. каламу́тником каламу́тниками
М. каламу́тникові, каламу́тнику каламу́тниках
Кл. каламу́тнику каламу́тники

ка-ла-му́т-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каламут-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розм. той, хто підбурює проти когось, чогось, спричиняє неспокій, незлагоду. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]