каламутник
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | каламу́тник | каламу́тники |
Р. | каламу́тника | каламу́тників |
Д. | каламу́тникові каламу́тнику |
каламу́тникам |
З. | каламу́тника | каламу́тників |
Ор. | каламу́тником | каламу́тниками |
М. | каламу́тникові, каламу́тнику | каламу́тниках |
Кл. | каламу́тнику | каламу́тники |
ка-ла-му́т-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -каламут-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]- МФА : [kɐlɐˈmutnek] (одн.), [kɐlɐˈmutneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розм. той, хто підбурює проти когось, чогось, спричиняє неспокій, незлагоду. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |