каречун

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. каречу́н каречуни́
Р. каречуна́ каречуні́в
Д. каречуно́ві
каречуну́
каречуна́м
З. каречу́н каречуни́
Ор. каречуно́м каречуна́ми
М. каречуно́ві, каречуну́ каречуна́х
Кл. каречу́не* каречуни́*

ка-ре-чу́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каречун-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. кул., етн. те ж саме, що карачун. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Відтак 【на Святвечір】, кладуть книш із житньої муки (т. зв. керечун) з заглибиною на середині, в яку ставлять шкляночку з медом і три зубці часнику та шклянку маку. «Український робітник, 31.XII.1943» Джерело — https://arcabc.ca/islandora/object/au%3A20594?solr_nav%5Bid%5D=156de9f512fcc2fd84ad&solr_nav%5Bpage%5D=26&solr_nav%5Boffset%5D=4#page/2/mode/2up.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. хліб; книш [із житньої муки]

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]