хліб

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	хлі́б	хліби́
Р.	хлі́ба	хлібі́в
Д.	хлі́бові хлі́бу	хліба́м
З.	хлі́б	хліби́
Ор.	хлі́бом	хліба́ми
М.	хлі́бі	хліба́х
Кл.	хлі́бе*	хліби́*

хлі́б

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1c за класифікацією А. А. Залізняка).

Вимова

• МФА: [xʎib]
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. харч, випіканий з борошна. ◆ немає прикладів застосування.
2. одн. зерно, з якого виготовляється борошно. ◆ немає прикладів застосування.
3. мн. зернові культури. ◆ немає прикладів застосування.
4. перен. засоби до життя, заробіток. ◆ немає прикладів застосування.
5. перен. харчі, їжа. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Холоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• хліб-сіль
• на Поділлю хліб на кіллю, а ковбасами тини горожені

Споріднені слова

зменш.-пестливі форми: хлібець ін. іменники: хлібарня прикметники: хлібний

Етимологія

рос. хлеб, блр. хлеб, др.-русск. хлѣбъ, ст.-слав. хлѣбъ ἄρτος (Остром., Еuсh. Sin., Супр.), болг. хляб (Младенов 669), сербохорв. хле̏б, хље̏б, словен. hlẹ́b, род. п. hlẹ́ba, чеш. chléb, слвц. chlieb, польск. chleb, в.-луж. khlěb, н.-луж. chlěb, klěb. Фасмер.

д.-англ. hlāf [l̥ɑːf], гот. hlaifs, д.-ісл. hlėifr.

Переклад

харчовий продукт

англійська: bread іспанська: pan італійська: pane

німецька: Brot польська: chleb російська: хлеб шведська: bröd (sv) сер.

зерно

шведська: spannmål (sv) сер.

харчі, їжа

китайська: 面包