Українська

кви-то́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -квит-; суфікс: -ок.

паперова чи картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін.^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Трамвайний квиток
документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи тощо. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
заст. квитанція, розписка. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
заст. судова повістка. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

трамвайний квиток, тролейбусний квиток, автобусний квиток — разовий квиток на проїзд в громадському транспорті
проїзний квиток — місячний квиток на проїзд в громадському транспорті
квиток в один кінець — виїхати назавжди, не повернутись, зробити щось, що не має вороття назад
квиток на концерт Кобзона = квиток в один кінець

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: bilet ^(pl) чол.

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Квиток