Українська

кер-мо́

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1d за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -керм-; закінчення: -о.

пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: керманич дієслова: кермувати

Від ??

Список перекладів