керманич
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | керма́нич | керма́ничі |
Р. | керма́нича | керма́ничів |
Д. | керма́ничеві керма́ничу |
керма́ничам |
З. | керма́нича | керма́ничів |
Ор. | керма́ничем | керма́ничами |
М. | керма́ничеві керма́ничу |
керма́ничах |
Кл. | керма́ничу | керма́ничі |
кер-ма́-нич
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -керм-; суфікси: -ан-ич.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто править кермом ◆ Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув. Гнат Хоткевич
- тракторист, водій автомашини тощо
- те ж саме, що вождь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
|
Список перекладів | |