керманич

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	керма́нич	керма́ничі
Р.	керма́нича	керма́ничів
Д.	керма́ничеві керма́ничу	керма́ничам
З.	керма́нича	керма́ничів
Ор.	керма́ничем	керма́ничами
М.	керма́ничеві керма́ничу	керма́ничах
Кл.	керма́ничу	керма́ничі

кер-ма́-нич

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -керм-; суфікси: -ан-ич.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто править кермом ◆ Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув. Гнат Хоткевич
   • тракторист, водій автомашини тощо
2. те ж саме, що вождь ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. кермовий, стерновий
2. —
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

іменники: кермо дієслова: кермувати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польська мовапольська: kierowca (pl) чол.

Список перекладів
Англійська моваангл.: driver (en)

Список перекладів
Польська мовапольська: wódz (pl) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: керманич