керманич

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. керма́нич керма́ничі
Р. керма́нича керма́ничів
Д. керма́ничеві
керма́ничу
керма́ничам
З. керма́нича керма́ничів
Ор. керма́ничем керма́ничами
М. керма́ничеві
керма́ничу
керма́ничах
Кл. керма́ничу керма́ничі

кер-ма́-нич

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -керм-; суфікси: -ан-ич.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто править кермом ◆ Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув. Гнат Хоткевич
  2. те ж саме, що вождь ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. кермовий, стерновий

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]