Українська

ке-ру-ва́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кер-; суфікси: -ува -нн; закінчення: -я.

дія за значенням керувати[[Категорія:Вербальні слова}}]], те ж саме, що керівництво. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
зв'язок між словами в реченні, за якого залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає керівне слово. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: керівни́к прикметники: керівни́й дієслова: керува́ти, скерува́ти

Від ?

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів