кибалка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. киба́лка киба́лки
Р. киба́лки киба́лок
Д. киба́лці киба́лкам
З. киба́лку киба́лки
Ор. киба́лкою киба́лками
М. киба́лці киба́лках
Кл. киба́лко* киба́лки*

ки-ба́л-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Корінь: -кибал-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Кибалка

Значення[ред.]

  1. луб'яне кільце для зачіски; жiночий головний убір у вигляді високої пов'язки на головi, з двома довгими кінцями, якi спадали на спину. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у джгут, жінка намотувала її на кибалку. Такі підкладки виготовляли з конопляного шнурка, скрученого полотна, дерева, лика, соломи. Накладали на голову, а опісля закручували на ній волосся. ◆ Поверх кибалки накладали очіпок, який пов'язували наміткою або хусткою. ◆ Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса Котляревський

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття