кибалка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. киба́лка киба́лки
Р. киба́лки киба́лок
Д. киба́лці киба́лкам
З. киба́лку киба́лки
Ор. киба́лкою киба́лками
М. киба́лці киба́лках
Кл. киба́лко* киба́лки*

ки-ба́л-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Корінь: -кибал-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

.

Значення[ред.]

  1. луб'яне кільце для зачіски; жiночий головний убір у вигляді високої пов'язки на головi, з двома довгими кінцями, якi спадали на спину. Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у джгут, жінка намотувала її на кибалку. Такі підкладки виготовляли з конопляного шнурка, скрученого полотна, дерева, лика, соломи. Накладали на голову, а опісля закручували на ній волосся. Поверх кибалки накладали очіпок, який пов'язували наміткою або хусткою.
Впрягла в гринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса (І.Котляревський)

Синоніми[ред.]

  1. гибалка, хомевка, хомля, обруг, кичка

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. покриття

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття