кидати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ки́даю	ки́дав ки́дала	ки́датиму	—
Ти	ки́даєш	ки́дав ки́дала	ки́датимеш	ки́дай
Він Вона Воно	ки́дає	ки́дав ки́дала ки́дало	ки́датиме	—
Ми	ки́даєм(о)	ки́дали	ки́датимем(о)	ки́даймо
Ви	ки́даєте	ки́дали		ки́дайте
Вони	ки́дають	ки́дали	ки́датимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ки́даючи
Дієприсл. мин. ч.	ки́давши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ки́-да-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -кид-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [keˈdɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

Значення

1. махнувши рукою (кистю), примушувати летіти, падати те, що є в руці. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. спрямовувати, поширювати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• як не кинь
• не кидатися свого
• кидати в жар
• кидати в краску
• кидати то в жар, то в холод
• кидати болотом
• кидати в дрож (в трясцю)
• кидати в очі
• кидати ґедзя
• кидати жарину в серце (в груди)
• кидати камінь (каменем, каменя)
• кидати на чашку терезів
• кидати недобрим оком
• кидати якір
• куди не кинь

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: кид, кидання, кидок, кидавка, кидальник, кидій прикметники: кидальний дієслова: кинути, накинути

Етимологія

Від ?

Переклад

махнувши рукою (кистю), примушувати летіти, падати те, що є в руці
Іспанськаes: echar, tirar, arrojar, lanzar, botar Англійськаen: throw, cast, fling Російськаru: кидать (ru)

спрямовувати, поширювати

Джерела

• Словник УЛІФ: кидати