кислий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | ки́слий | ки́сла | ки́сле | ки́слі |
Р. | ки́слого | ки́слої | ки́слого | ки́слих |
Д. | ки́слому | ки́слій | ки́слому | ки́слим |
З. | ки́слого (іcт.) ки́слий (неіст.) |
ки́слу | ки́сле | ки́слих (іст.) ки́слі (неіст.) |
О. | ки́слим | ки́слою | ки́слим | ки́слими |
М. | ки́слім ки́слому |
ки́слій | ки́слім ки́слому |
ки́слих |
ки́с-лий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -кисл-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈkɪslei̯]
Прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який утворився внаслідок бродіння ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який виділяє бродильні речовини; прокислий (про запах) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який містить кислоту або вказує на її наявність ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5