кислота

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кислота́ кислоти́
Р. кислоти́ кисло́т
Д. кислоті́ кислота́м
З. кислоту́ кислоти́
Ор. кислото́ю кислота́ми
М. кислоті́ кислота́х
Кл. кислото́* кислоти́*

кис-ло-та́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кисл-; суфікс: -от; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. хім. хімічна сполука (зазвичай кисла на смак), яка містить водень, що може заміщатися металами під час утворення солей. ◆ сірчана кислота

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

{{переклад

химическое соединение


Джерела[ред.]