китаєць

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	кита́єць	кита́йці	кита́йці
Р.	кита́йця	кита́йців	кита́йців
Д.	кита́йцю кита́йцеві	кита́йцям	—
З.	кита́йця	кита́йців	кита́йці
Ор.	кита́йцем	кита́йцями	—
М.	кита́йці кита́йцеві кита́йцю	кита́йцях	—
Кл.	кита́йцю	кита́йці	—

ки-та́-єць

Іменник, істота, чоловічий рід (парадигма відмінювання 13мм О Є; тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Вимова

• • МФА: одн. [keˈtɑjet͡sʲ], мн. [keˈtɑi̯t͡sʲi]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мешканець чи уродженець Китаю. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: угорчик власні назви: Китай ін. іменники: китаянка прикметники: китайський

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: chino (es) чол. Італійськаit: cinese (it) чол. Англійськаen: Chinese (en) Білоруськаbe: кітаец (be) чол. Німецькаde: Chinese (de) чол. Польськаpl: Chińczyk (pl) чол. Російськаru: китаец (ru) чол. Румунськаro: chinez (ro) чол. Сербськаsr (кир.): Кинез (sr) чол. Сербськаsr (лат.): Kinez (sr) чол. Словацькаsk: Číňan (sk) чол. Словенськаsl: Kitajec (sl) чол. Турецькаtr: Çinli (tr) Угорськаhu: kínai (hu) Узбецькаuz: xitoy (uz) Французькаfr: Chinois (fr) чол. Чеськаcs: Číňan (cs) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: китаєць