кладовище

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. кла́дови́ще кла́дови́ща
Р. кла́дови́ща кла́дови́щ
Д. кла́дови́щу кла́дови́щам
З. кла́дови́ще кла́дови́ща
Ор. кла́дови́щем кла́дови́щами
М. кла́дови́щі кла́дови́щах
Кл. кла́дови́ще* кла́дови́ща*

кла́-до-ви́-ще

Іменник, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кладовищ-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище. ◆ Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою w:Нечуй-Левицький, II, 1956, 257 ◆ Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі w:Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232
  2. у порівняннях. ◆ Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками w:Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220

Синоніми[ред.]

  1. цвинтар, гробовище

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]