кладовище

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. кладовище кладовища
Р. кладовища кладовищ
Д. кладовищу кладовищам
З. кладовище кладовища
О. кладовищем кладовищами
М. кладовищі кладовищах
К. кладовище* кладовища*

кладовище

Іменник середнього роду, відмінювання 4a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище.
◆ Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою w:Нечуй-Левицький, II, 1956, 257
◆ Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі w:Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232
◆ У порівняннях.Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками w:Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220


цвинтар

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]