гробовище
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гробови́ще | гробови́ща |
| Р. | гробови́ща | гробови́щ |
| Д. | гробови́щу | гробови́щам |
| З. | гробови́ще | гробови́ща |
| Ор. | гробови́щем | гробови́щами |
| М. | гробови́щі | гробови́щах |
| Кл. | гробови́ще* | гробови́ща* |
гро-бо-ви́-ще
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гробовищ-; корінь: -е-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- яма, в яку кладуть померлого. ◆ Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла w:Тарас Шевченко, II, 1953, 150
- те ж саме, що гробниця. ◆ Двадцять найкращих літ життя провів [Степан Калинович] у оцій темній канцелярії, подібній до великого родинного гробовища w:Іван Франко, VI, 1951, 327 ◆ Кістяк скіф'янки частково зберігся на первісному місці, де в широкому дерев'яному гробовищі знаходились половина грудної клітки та кістки ніг Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 170
- те ж саме, що кладовище. ◆ Вночі… встав, пішов на гробовище, одрив тещу, вийняв з труни Українські народні казки, легенди…, 1957, 275 ◆ Тишею, спокоєм гробовища повіяло від цього тихого кутка w:Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 129
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
- —
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| яма, в яку кладуть померлого | |
| |
| гробниця | |
| кладовище | |