клоун

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кло́ун кло́уни
Р. кло́уна кло́унів
Д. кло́унові
кло́уну
кло́унам
З. кло́уна кло́унів
Ор. кло́уном кло́унами
М. кло́унові
кло́уну
кло́унах
Кл. кло́уну кло́уни

кло́-ун

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -клоун-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. цирковий артист-комік. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. про людину, що вдає блазня або своєю поведінкою схожа на блазня. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від англ. clown «простак, комік»; спочатку - селянин, селюк. Подальше походження з точністю не встановлено. Перша згадка біля 1560, не виключено походження з скандинавського діалекту. klonne (незграбний людина, кулем). Менш імовірно походження від лат. colonus (поселенець, фермер).

Переклад[ред.]

цирковий артист-комік.
блазень
про людину, що вдає блазня або своєю поведінкою схожа на блазня

Джерела[ред.]