Українська

клу́-нок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -клун-; суфікс: -ок.

наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Навкруги байдужі очі й обоятні постаті незнані й кожна з них свій клунок має й кожна з них несе життя свойого вюк. Джерело — Б.-І. Антонич commons:File:Антонич Б.-І. Привітання життя. Львів, 1931.pdf.
півмішка чого-небудь як міра. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима
Англійська_en: small bag, sack ^(en)

зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.

півмішка чого-небудь як міра