клунок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | клу́нок | клу́нки |
Р. | клу́нка | клу́нків |
Д. | клу́нкові клу́нку |
клу́нкам |
З. | клу́нок | клу́нки |
Ор. | клу́нком | клу́нками |
М. | клу́нкі | клу́нках |
Кл. | клу́нку* | клу́нки* |
клу́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -клун-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. [≈ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Навкруги байдужі очі й обоятні постаті незнані й кожна з них свій клунок має й кожна з них несе життя свойого вюк. Джерело — Б.-І. Антонич commons:File:Антонич Б.-І. Привітання життя. Львів, 1931.pdf.
- півмішка чого-небудь як міра. [≈ 3][▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима | |
|
зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін. | |
півмішка чого-небудь як міра | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*a
- Українські слова з суфіксом -ок
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Слова з 6 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Торби/uk
- Мішки/uk
- Контейнери/uk
- Хустини/uk
- Тканини/uk
- Міри об’єму/uk