Перейти до вмісту

ключниця

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. клю́чниця клю́чниці
Р. клю́чниці клю́чниць
Д. клю́чниці клю́чницям
З. клю́чницю клю́чниць
Ор. клю́чницею клю́чницями
М. клю́чниці клю́чницях
Кл. клю́чницю клю́чниці

клю́ч-ни-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -ключ-; суфікс: -ниц; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. заст. жін. ім. до ключник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Граф Адам Орловський вважав себе неодружним, але прийнявши ключницею 16 річну молоду українку з Томашполя Харитину, мав з нею цивільним шлюбом 5 дітей. Джерело — Про село, в якому народився видатний піаніст і де виступав Ференц Ліст.
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]