Українська

клю́ч-ни-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Корінь: -ключ-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.

заст. жін. ім. до ключник. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Граф Адам Орловський вважав себе неодружним, але прийнявши ключницею 16 річну молоду українку з Томашполя Харитину, мав з нею цивільним шлюбом 5 дітей. Джерело — Про село, в якому народився видатний піаніст і де виступав Ференц Ліст.

Найтісніша спорідненість
іменники: ключ, ключар, ключник, прикметники: ключовий

Від ??

Список перекладів