клякання
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кляка́ння | кляка́ння |
Р. | кляка́ння | кляка́нь |
Д. | кляка́нню | кляка́нням |
З. | кляка́ння | кляка́ння |
Ор. | кляка́нням | кляка́ннями |
М. | кляка́нні кляка́нню |
кляка́ннях |
Кл. | кляка́ння | кляка́ння |
кля-ка́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кляка-; суфікс: -нн; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |