кліринг
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | клі́ринг | — |
Р. | клі́рингу | — |
Д. | клі́рингу клі́рингові |
— |
З. | клі́ринг | — |
Ор. | клі́рингом | — |
М. | на/в клі́рингу | — |
Кл. | клі́рингу* | — |
клі́-ринг
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -кліринг-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фін. система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та послуги. Ґрунтується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |