Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	кобзарю́ю	кобзарюва́в	кобзарюва́тиму	—
Ти	кобзарю́єш	кобзарюва́в кобзарюва́ла	кобзарюва́тимеш	кобзарю́й
Він Вона Воно	кобзарю́є	кобзарюва́в кобзарюва́ла кобзарюва́ло	кобзарюва́тиме	—
Ми	кобзарю́єм(о)	кобзарюва́ли	кобзарюва́тимем(о)	кобзарю́ймо
Ви	кобзарю́єте	кобзарюва́ли		кобзарю́йте
Вони	кобзарю́ють	кобзарюва́ли	кобзарюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	кобзарю́ючи
Дієприсл. мин. ч.	кобзарюва́вши
Безособова форма	кобзарьо́вано

кобзарювати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -кобзар-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

бути кобзарем. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: кобза, кобзар, кобзарство прикметники: кобзарський дієслова:

Від ??

Список перекладів