кобзарювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я кобзарю́ю кобзарюва́в кобзарюва́тиму  —
Ти кобзарю́єш кобзарюва́в
кобзарюва́ла
кобзарюва́тимеш кобзарю́й
Він
Вона
Воно
кобзарю́є кобзарюва́в
кобзарюва́ла
кобзарюва́ло
кобзарюва́тиме  —
Ми кобзарю́єм(о) кобзарюва́ли кобзарюва́тимем(о) кобзарю́ймо
Ви кобзарю́єте кобзарюва́ли кобзарю́йте
Вони кобзарю́ють кобзарюва́ли кобзарюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. кобзарю́ючи
Дієприсл. мин. ч. кобзарюва́вши
Безособова форма кобзарьо́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -кобзар-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути кобзарем. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]