кобзар
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кобза́р | кобзарі́ |
Р. | кобзарю́ | кобзарі́в |
Д. | кобзарю́ кобза́ре́ві |
кобзаря́м |
З. | кобзар | кобзарі́в |
Ор. | кобзаре́м | кобзаря́ми |
М. | кобзарі́ кобзарю́ |
кобзаря́х |
Кл. | кобза́рю* | кобзарі́* |
коб-за́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кобз-; суфікс: -ар.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]- Значення
- український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі [▲ 1] ◆ Вітер віє-повіває, // По полю гуляє. // На могилі кобзар сидить // Та на кобзі грає. Т. Г. Шевченко, «Перебендя», 1839 р. [СУМ-11] ◆ Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідав з своїм хлопцем, а другий кобзар чутно, як грає і співав про Морозенка. Марко Вовчок, «Дяк», 1859—1861? рр. [СУМ-11] ◆ В XIX ст. виступило чимало талановитих виконавців дум, серед яких найбільш відомим був кобзар Остап Вересай з Полтавщини. «Історія української літератури», т. 1 / за ред. О. І. Білецького, 1954 р. [СУМ-11]
- з великої літери про Тараса Шевченка ◆ У найважчі часи Кобзаря, зокрема, заслання та обструкції з боку друзів, брати Лазаревські постійно надавали йому матеріальну та моральну допомогу. Ольга Клейменова, «Життєлюб, якого не знають донині» // «Віче», № 5, березень 2009 р. Джерело — СУМ20. ◆ До 200-річного ювілею Кобзаря в Івано-Франківську презентували музичний диск «Тарасова криниця» // «Курс», 30 вересня 2014 р. Джерело — СУМ20.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |