ковельчанин
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ковельча́нин | ковельча́нини |
Р. | ковельча́нина | ковельча́нинів |
Д. | ковельча́нинові ковельча́нину |
ковельча́нинам |
З. | ковельча́нина | ковельча́нинів |
Ор. | ковельча́нином | ковельча́нинами |
М. | ковельча́нинові ковельча́нину |
ковельча́нинах |
Кл. | ковельча́нину | ковельча́нини |
ко-вель-ча́-нин
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ковель-; суфікси: -ча-нин-
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мешканець чи уродженець Ковеля || те ж, Ковельського району ◆ «Укрзалізниця» подарувала ковельчанам каретку «швидкої»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Російська[ред.]
- … (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.