ковельчанин

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ковельча́нин ковельча́нини
Р. ковельча́нина ковельча́нинів
Д. ковельча́нинові
ковельча́нину
ковельча́нинам
З. ковельча́нина ковельча́нинів
Ор. ковельча́нином ковельча́нинами
М. ковельча́нинові
ковельча́нину
ковельча́нинах
Кл. ковельча́нину ковельча́нини

ко-вель-ча́-нин

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ковель-; суфікси: -ча-нин-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. мешканець чи уродженець Ковеля || те ж, Ковельського району ◆ «Укрзалізниця» подарувала ковельчанам каретку «швидкої»

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • згрубілі форми:
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Російська
[ред.]

  1. … (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Джерела[ред.]