ковід-випадок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кові́д-випа́док	кові́д-випа́дки
Р.	кові́д-випа́дку	кові́д-випа́дків
Д.	кові́д-випа́дкові кові́д-випа́дку	кові́д-випа́дкам
З.	кові́д-випа́док	кові́д-випа́дки
Ор.	кові́д-випа́дком	кові́д-випа́дками
М.	ковід-випа́дкі	кові́д-випа́дках
Кл.	кові́д-випа́дку*	кові́д-випа́дки*

ко-ві́д-ви-па́-док

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ковід-; префікс: ви-; корінь: -пад-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [kɔˈu̯ʲid-ʋeˈpɑdɔk] (одн.), [kɔˈu̯ʲid-ʋeˈpɑdke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. неол. випадок ковіду. ◆ Скільки нових ковід-випадків виявили сьогодні на Буковині: останні дані

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: ковид-случай (ru) чол.