Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
коефіціє́нт
|
коефіціє́нти
|
Р.
|
коефіціє́нта
|
коефіціє́нтів
|
Д.
|
коефіціє́нтові коефіціє́нту
|
коефіціє́нтам
|
З.
|
коефіціє́нт
|
коефіціє́нти
|
Ор.
|
коефіціє́нтом
|
коефіціє́нтами
|
М.
|
на/у коефіціє́нту
|
на/у коефіціє́нтах
|
Кл.
|
коефіціє́нту*
|
коефіціє́нти*
|
ко-е-фі-ці-є́нт
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -коефіцієнт-.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- числовий або літерний множник у функціональній залежності
- величина, що визначає яку-небудь властивість фізичного тіла ◆ коефіцієнт тертя
- кількісна характеристика. ◆ коефіцієнт блокування
Синоніми[ред.]
- сучинник
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- множник
- число
- величина
- кількість
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Джерела[ред.]