кожушник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кожу́шник | кожу́шники |
Р. | кожу́шника | кожу́шників |
Д. | кожу́шникові кожу́шнику |
кожу́шникам |
З. | кожу́шника | кожу́шників |
Ор. | кожу́шником | кожу́шниками |
М. | кожу́шникові, кожу́шнику | кожу́шниках |
Кл. | кожу́шнику | кожу́шники |
ко-жу́ш-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кожуш-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [koˈʒuʃnek] (одн.), [koˈʒuʃneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що кожухар. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 8 букв/uk
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Робітники/uk
- Легка промисловість/uk
- Професії/uk
- Кожухи/uk
- Шевці/uk