коло
[ред.]
Іменник[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ко́ло | ко́ла |
| Р. | ко́ла | кіл |
| Д. | ко́лу, ко́лові | ко́лам |
| З. | ко́ло | ко́ла |
| Ор. | ко́лом | ко́лами |
| М. | ко́лу | ко́лах |
| Кл. | ко́ло* | ко́ла* |
ко́-ло
Іменник середнього роду, відмінювання 1*a.
Корінь: -кол-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. [▲ 1] ◆ Поля́рні ко́ла — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33' на південь і північ.
- така крива, утворена з різних предметів. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- сукупність пристроїв, яка характеризується певною послідовністю розтащування або дії. [▲ 3] ◆ Електри́чне ко́ло — сукупність опорів (споживачів) та джерел електрорушійної сили (ЕРС), які утворюють замкнений шлях для електричного струму. ◆ Ко́ло кровоо́бігу — замкнений шлях руху крові в організмі. ◆ По дру́гому ко́лу — вдруге, повторно.
- у знач. присл. ко́лом. Утворюючи таку криву. ◆ немає прикладів застосування.
- частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг. ‖ круглий майданчик для бігів, танців і т. ін. ‖ замкнений або розімкнений ланцюжок людей, який оточує таку ділянку поверхні. ◆ немає прикладів застосування.
- предмет, що має форму круга або кільця. [▲ 6] ◆ Млино́ве́ ко́ло — один з каменів круглої форми, якими перетирають (мелють) зерно на борошно; жорно.
- те ж саме, що колесо 3. [▲ 7] ◆ немає прикладів застосування.
- хороводний танець, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у вигляді замкненої або розімкненої кривої. ◆ З танців [гуцулів] називав автор лише аркан і коло, та їх є далеко більше.
- перен. замкнений ланцюг подій, справ, процесів і т. ін., який вичерпує в своїй сукупності розвиток, здійснення чого-небудь. ‖ Етап спортивного змагання, в якому всі учасники грають певну серію партій. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. певна ділянка, сфера якої-небудь діяльності. ‖ перелік таких ділянок, сфер і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами. ‖ перев. мн. певні групи населення чи суспільні угруповання. ◆ немає прикладів застосування.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра
така крива
|
|
|
сукупність пристроїв, яка характеризується певною послідовністю розтащування або дії
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прийменник[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
ко́-ло
Прийменник.
Корінь: -кол-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
прийм., з род. в.
- для позначення особи, предмета, поблизу чи біля яких відбувається дія, хтось чи щось знаходиться, перебуває. || Для позначення незначної відстані від чого-небудь. || Для позначення осіб, предметів, навколо яких відбувається дія. || Для позначення осіб, предметів, стос. до яких відбувається й на які спрямована дія (з дієсловами поратися, клопотати, доглядати і под. та віддієслівними іменниками від них).
- для позначення приблизної кількості. || За неточного позначення часу. ◆ немає прикладів застосування.
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
|
|
|