компут

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. компу́т компу́ти
Р. компу́ту компу́тів
Д. компу́тові
компу́ту
компу́там
З. компу́т компу́ти
Ор. компу́том компу́тами
М. на/у компу́ту на/у компу́тах
Кл. компу́ту* компу́ти*

ком-пут

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -комп-; суфікс: -ут-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. реєстр козацького війська періоду Гетьманщини; мав значення правового акта ◆ Але в 1711 році миргородський полковник Данило Апостол, виписавши турбаївців з козацького компуту, «велів по ревізіях писати їх своїми підданими».

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • згрубілі форми:
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники: комп'ютер
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від лат. compute — лічити, рахувати, обчисляти, зраховувати

Переклад[ред.]

Список перекладів

Див. також[ред.]

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття