комір

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ко́мір	ко́міри
Р.	ко́міра	ко́мірів
Д.	ко́мірові ко́міру	ко́мірам
З.	ко́мір	ко́міри
Ор.	ко́міром	ко́мірами
М.	на/у ко́міру	на/у ко́мірах
Кл.	ко́міру*	ко́міри*

ко-мір

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -комір-.

Вимова

• МФА : [ˈˈkɔmʲir] (одн.), [ˈkɔmʲire] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. смужка тканини, хутра, пришита в одязі до країв вирізу для шиї. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Холоніми

1. сорочка, пальто, виріб

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: комірець, комірчик

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: collar (en) Російськаru: ворот (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: комір