кондуїт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кондуї́т | кондуї́ти |
| Р. | кондуї́ту | кондуї́тів |
| Д. | кондуї́тові кондуї́ту |
кондуї́там |
| З. | кондуї́т | кондуї́ти |
| Ор. | кондуї́том | кондуї́тами |
| М. | на/у кондуї́ту | на/у кондуї́тах |
| Кл. | кондуї́ту* | кондуї́ти* |
кон-ду-ї́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кондуїт-.
Вимова[ред.]
- МФА : [kɔndʊˈjit] (одн.), [kɔndʊˈjite] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у Російській імперії: журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- мед., Шаблон:хірург. . [▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
