конституювання
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | конституюва́ння | конституюва́ння |
| Р. | конституюва́ння | конституюва́нь |
| Д. | конституюва́нню | конституюва́нням |
| З. | конституюва́ння | конституюва́ння |
| Ор. | конституюва́нням | конституюва́ннями |
| М. | конституюва́нні конституюва́нню |
конституюва́ннях |
| Кл. | конституюва́ння | конституюва́ння |
конституюва́ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням конституювати[[Категорія:Вербальні слова}}]]; встановлення ◆ немає прикладів застосування.
- визначення складу чи змісту ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від дієсл. конституювати, дале від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |