кориця
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кори́ця | — |
| Р. | кори́ці | — |
| Д. | кори́ці | — |
| З. | кори́цю | — |
| Ор. | кори́цею | — |
| М. | кори́ці | — |
| Кл. | кори́це* | — |
ко-ри́-ця
Іменник жіночого роду, відмінювання 5a.
Корінь: -кориц-; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]
- кул. фарм. висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії. {{приклад|}
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]- чагарник (окультурений)
Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |