кориця

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кори́ця
Р. кори́ці
Д. кори́ці
З. кори́цю
Ор. кори́цею
М. кори́ці
Кл. кори́це*

ко-ри́-ця

Іменник жіночого роду, відмінювання 5a.

Корінь: -кориц-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Кориця
  1. кул. фарм. висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії. {{приклад|}

Синоніми[ред.]

  1. цинамон, Cinnamomum verum

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. чагарник (окультурений)

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]