цинамон
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | цинамо́н | *цинамо́ни |
| Р. | цинамо́ну | *цинамо́нів |
| Д. | цинамо́нові цинамо́ну |
*цинамо́нам |
| З. | цинамо́н | *цинамо́ни |
| Ор. | цинамо́ном | *цинамо́нами |
| М. | на/у цинамо́ні | *на/у цинамо́нах |
| Кл. | цинамо́не* | *цинамо́ни* |
ци-на-мо́н
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -цинамон-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у волоті; коричне дерево
- кора цього дерева ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| кора | |
